Джерело водопостачання м. Чернігова – Чернігівське родовище прісних підземних вод.
Водопостачання міста забезпечується:
• 5-ма груповими водозаборами (1 з них була зруйнована у 2022 році в результаті військової агресії рф)
• 3-ма окремо розташованими міськими артезіанськими свердловинами (далі-АС).
Вода видобувається із підземних горизонтів – сеноман-нижньокрейдяного та бучацького.
Загальна кількість артезіанських свердловин – 108, з них експлуатуються – 60 шт.
Глибина бучацьких свердловин – 81÷138 м, кількість – 29 шт.
Глибина сеноман-нижньокрейдяних свердловин – 618÷735 м, кількість 31 шт.
Проектний дебіт діючих свердловин – 103,63 тис м³/добу або 4 318 м³/год. Затверджені експлуатаційні запаси підземних вод артезіанських свердловин становлять 127,57 тис. м³/добу. Середньодобова подача води в мережу за 2024 рік – 36,39 тис. м³/ добу Діючі водозабори експлуатуються протягом 40-85 років. Всі робочі свердловини обладнані приладами обліку видобутої води.
Середньодобовий підйом води за останні п’ять років (2020-2024 рр) становить 38,29 тис. м³/ добу, або в розрізі водозаборів:
Водопровідні мережі
На балансі КП «Чернігівводоканал» обліковуються вуличні, квартальні мережі та водопровідні вводи багатоквартирних житлових будинків Діаметр водопроводів – від 25 до 700 мм. Довжина розподільчої водопровідної мережі становить 558,83 км, з яких 273,56 км, або 49% замортизовані. Водопровідні мережі побудовані із чавунних труб 402,24 км або 71%, сталевих 98,28 км або 18%, пласттикових 42,67 км або 8%, азбестоцементних/залізобетонних 15,63 км або 3%.
Відновлення мереж
За пʼять останніх років з 2020 по 2024 рік на мережах водопроводу:
Підйом, подача, реалізація, втрати води
Показники | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 | 2024 |
---|---|---|---|---|---|
Підйом води тис.м3 | 16 103,0 | 16 071,04 | 11 322,876 | 13 095,31 | 13 385,20 |
Втрати води до ІІ підйому тис.м3 | 36,555 | 67,419 | 71,666 | 34,09 | 32,98 |
Витрати технологічні до ІІ підйому тис.м3 | 20,275 | 27,867 | 10,936 | 20,11 | 33,71 |
Подача тис.м3 | 16 046,1 | 15 975,75 | 11 240,274 | 13 041,11 | 13 318,52 |
Втрати води після ІІ підйому тис.м3 | 1635,56 | 2069,956 | 1604,987 | 1761,46 | 1 255,39 |
Витрати води після ІІ підйому тис.м3 | 123,05 | 131,12 | 25,9382 | 40,48 | 104,36 |
Реалізація послуг з ЦВП тис.м3 | 14 287,54 | 13 774,67 | 9 609,35 | 11 243,73 | 11 958,77 |
Середньорічний відсоток втрат | 10,193% | 12,957% | 14,279% | 13,472% | 9,43% |
Каналізаційні мережі
На балансі КП «Чернігівводоканал» обліковуються головні колектори, напірні колектори, вуличні мережі, внутрішньоквартальні та дворові мережі. Загальна довжина каналізаційних мереж становить 349,235 км, з них повністю замортизовані – 191,36 км, або 55%.
Матеріал труб:
Напірні трубопроводи – 49,65 км, діаметром від 100 до 900 мм.
Самопливні колектори – 299,58 км, діаметром від 100 до 1400 мм.
За пʼять останніх років з 2020 по 2024 рік на мережах водовідведення:
Каналізаційні стоки по самопливним колекторам надходять на каналізаційні насосні станції (КНС).
На балансі КП «Чернігівводоканал» перебуває 24 КНС, які в свою чергу перекачують побутові і виробничі стоки міста Чернігова на каналізаційні очисні споруди. Роки будівництва КНС – 1968-2023 рр.
Каналізаційно-очисні споруди
Каналізаційні очисні споруди м. Чернігова розташовані на правому березі річки Десна і здійснюють прийом побутових стічних вод від житлових будівель, а також побутових і виробничих стічних вод промислових підприємств. Приймання виробничих стічних вод у комунальну систему каналізації здійснюється у відповідності з «Правилами приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення міста Чернігова», затверджених рішенням виконавчого комітету №135 від 04.04.2019, ними встановлені допустимі концентрації забруднюючих речовин в стічних водах, що скидаються підприємствами в міську каналізацію.
Очисні споруди м. Чернігова проектувались та будувались у 4 черги з 1956 до 1985 року включно.
Стоки, які надходять на очисні споруди, проходять механічну, повну біологічну очистку, знезараження відбувається за допомогою ультрафіолету. Утворений у процесі обробки осад зневоднюється на мулових майданчиках. Після очистки стічні води скидаються у р. Білоус. Якість стічної води, що скидається у річку Білоус постійно контролюється хіміко-бактеріологічною лабораторією з контролю стічних вод КП «Чернігівводоканал».